Уявіть собі, що по всій Америці люди почнуть висаджувати на своїх присадибних ділянках дерева, придатні для екології, яка прийде в їхні райони через півстоліття. Уявіть собі, що деякі з них дивилися на клімат у їхньому районі 6000 років тому під час гіпситермального періоду, інші просто дивилися на те, що росте в кліматі за кілька сотень миль далі на південь, а треті користувалися будь-якими іншими вказівками, які їм подобалися. Уявіть собі, що через п'ятдесят років деякі з цих дерев виростуть до зрілості і тоді стануть їжею та середовищем існування для птахів, комах та інших живих істот, які переселилися разом зі зміною клімату. Це та сама стратегія, яку використовували мисливці льодовикового періоду, щоб зробити льодовикові тундри більш придатними для життя в іншу епоху зміни клімату. Одним з істотних принципів в тому, щоб вона працювала, є те, що вона не повинна бути організованою; Перш за все, не повинно бути офіційно оприлюдненого списку дозволених рослин. Диссенсус – навмисне уникнення консенсусу – необхідний у часи невизначеності. Коли ніхто не може знати заздалегідь, яким буде правильний вибір, заохочення людей робити якомога більше різних виборів максимізує шанси на те, що деякі з варіантів спрацюють.