Мої батьки дуже хотіли назвати мене Шарлоттою, але посткомуністичний уряд сказав, що це «занадто західно» і нав'язав «локалізовану» версію - Шарлота. Коли мені виповнилося 15 років, мої батьки дали мені гроші, щоб я нарешті змінив ім'я до того, як я отримаю своє перше посвідчення особи. Натомість я купив квиток на музичний фестиваль. Тому з тих пір я живу як помилка між Шарлоттою і Карлотою.